ВМИТИСЯ

вми́тися:◊ і не вми́лася до \ про щось незначне порівняно із \ (м, ср, ст): Не перечу, що історія, яку хочу розказати, і не вмилася до “Острова Божевільних” чи до “Пса Баскервілів”, коли йде мова про атмосферу несамовитости і жахіть (Керницький)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

ВМОТАТИ →← ВМИРАННЯ

Смотреть что такое ВМИТИСЯ в других словарях:

ВМИТИСЯ

облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Двадцять п’ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин (Мирослав Ірчан); Їхньою волею, їхньою силою здійснюється нарешті те, про що не раз, обливаючись гірким вантажницьким потом, мріяли вони потаємки в роки своєї молодості (О. Гончар); Вмивався (Явтух) потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу (Ю. Яновський); Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик); (Ганна:) Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом,— не зажирувала б (М. Кропивницький); Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже <b></b>... смотреть

ВМИТИСЯ

вми́тися[ўмитиес'а]= умитися-ийус'а, -ийеіс':а, -ийеіц':а, -ийуц':а

ВМИТИСЯ

ВМИ́ТИСЯ див. умива́тися.

ВМИТИСЯ

{ўми́тиеса} = умитися -и́йуса, -и́йеіс:а, -и́йеіц:а, -и́йуц:а.

ВМИТИСЯ

вми́тися дієслово доконаного виду

T: 258