ЗІХЕР

зі́хер (зі́хєр, зі́хир) так, точно (ст): – Ти вже не дитина. – Що то, то зіхер (Нижанківський); “Зіхер” зі Львова”, – відізвався знову голос з гурту. – “Ну і що?” – “Та нічого, я так лиш, бо я сам зі Львова, українець...” (Загачевський)◊ на зі́хер (зі́хєр) обов'язково, безперечно, точно, без сумніву (ст): Зроби́ти щось на зі́хєр (Авторка); А тепер-то я хотів знати на зіхер, як то було в тих часах (Тарнавський З.)||зіхерово