ХРУНІВКА

хруні́вка знев. зрадниця (ср, ст): Ніколи не можна було молодої української служниці стрінути на вулиці м. Львова на проході з польським вояком. Коли б таке сталося, прочі товаришки були б негайно викинули таку “хрунівку” зі свого товариства (Шухевич)