ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИС... смотреть
ВИНИКА́ТИ, а́є, недок., ВИ́НИКНУТИ, не; мин. ч. ви́ник, ла, ло; док.1. Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим.Із нічого, ми знаєм, ніщо виникати не мо... смотреть
I виник`ати-ає, недок., виникнути, -не; мин. ч. виник, -ла, -ло; док. 1) Зароджуючися, ставати дійсним, існуючим. || З'являтися. || Відбуватися. 2) По... смотреть
недок. виникати, док. виникнути(про сумніви, питання тощо) to arise; to rise, to crop up, to emerge, to ensue, to spring up; (про ненависть тощо) to br... смотреть
I виник`ати-ає, недок. , виникнути, -не; мин. ч. виник, -ла, -ло; док. 1》 Зароджуючися, ставати дійсним, існуючим.|| З'являтися.|| Відбуватися.2》 ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: виникаючи1. зароджуючись, ставати дiйсним2. показуватися, ставати виднимвозникатьДе... смотреть
【未】1) 发生, 产生Виникають питання 发生了问题2) 出现, 呈现У нього виникла думка 他有了一个想法Виникати на горизонті 出现在地平线上
(зненацька починати існувати, про думки, почуття, сумніви в голові, в серці) повставати, з'являтися, появлятися, формуватися, пробуджуватися, зароджуватися, назрівати, приходити; (в пам'яті) зринати, прокидатися.... смотреть
несов. - виникати, сов. - виникнути 1) возникать, возникнуть; происходить, произойти, перен. проистекать, проистечь 2) (показываться) являться, явиться, появляться, появиться... смотреть
[wynykaty]дієсл.wynikać
поставати, народжуватися, зароджуватися, зав'язуватися, започатковуватися; (- питання) виринати, з'являтися; (- конфлікт) ставатися, відбуватися.
ви́никати дієслово доконаного виду позаглядати всюди розм. виника́ти дієслово недоконаного виду поставати, з'являтися
(про думку), вироюватися, зринати (в уяві), поставати, роїтися, уявлятися
accrue, (про зобовязання тощо) arisale, come into being, erupt, eventuate
Апынуцца
Uppstå
Oppstå
Opstå
возникать, следовать
წარმოქმნა
апынуцца
апынуцца
arise