Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, в... смотреть
ВІЦ, а, ч., діал. Дотеп. Ксьондз сипав віци і чхав од табаки (Коцюб., II, 1955, 253); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі віци — анекдоти, співав коломийки, хоч живіт аж судомило від голоду (Тют., Вир, 1964, 352). ◊ Пуска́ти (пусти́ти) віц, зах. — говорити дотеп. Я.. не хотів тебе прогнівити, лиш пустити віц (Стеф., III, 1954, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 690.... смотреть
ВІЦ, а, ч., діал.Дотеп.Він вічно теревенив, розповідаючи веселі віци – анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник).
-а, ч., діал. Дотеп. •• Пускати (пустити) віц — жартувати.
Віц:— дотеп, жарт, гостре слівце [44-2]— жарт [40;20]
-а, ч. , діал. Дотеп.Пускати (пустити) віц — жартувати.
віц іменник чоловічого роду, істота дотеп діал.
Дотеп, жарт
(нім.) дотеп, жарт.
жарт