Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
Дурняк взял кого. Жарг. мол. Неодобр. Кто-л. начал вести себя непорядочно. w-99.На дурняк. 1. Волг. Бесплатно, даром. Глухов 1988, 89. 2. Волг. С приме... смотреть
ДУРНИ́ЦЯ розм. (те, що дістається даром), ДУРНИ́ЧКА розм., ДУРНЯ́К розм.; ПО́ПА́С заст. (дармова їжа, пожива). Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниц... смотреть
на дурни́чку (на дурняка́), зневажл. Задарма, безкоштовно. А були й інші думки в Сідалковського: а чому б і не повечеряти на дурничку? Тим більше є запрошення (О. Чорногуз); — Слухай! — гукаю чмуру…— Свайба (весілля) у нас. Треба вишибалу. Чи не підеш за п’ятірку? І випивон (випивка) на дурняка… (А. Крижанівський). на дурни́цю. — Тоді кортіло Мухаммеду (султанові) Мать на дурницю діжку меду. А Січ на теє домагання Прислала з перчиком “вітання” (О. Іваненко).... смотреть
ДУРНЯК, -а, м.1. То же, что дурник.2. Глупость, несуразность.3. в зн. межд. Черт возьми, вот ведь как плохо, ну и пакость!См. также на дурняка
-а, ч. Те саме, що дурниця 3). •• На дурняк (на дурняка) — за чий-небудь рахунок.
імен. чол. роду
-а, ч. Те саме, що дурниця 3).На дурняк (на дурняка) — за чий-небудь рахунок.
дурня́к іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів розм.
кого. Жарг. мол. Неодобр. Кто-л. начал вести себя непорядочно. w-99.