ЕВІДЕНТНЕ

евіде́нтне очевидно, беззаперечно (ст): Моє приміщення в дядька Володимира нічим не поправило моїх поступів у науці. Навпаки, я спускався чимраз нижче на гімназійне дно. А тут “чергувала” ще тяжка кляса. Було евідентне, що, коли остану в дядька, буду “редаґувати” “Дзвінок”, тоді прийде катастрофа (Шухевич)