Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж.Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (І. Франко);... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.аффектация
-ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
[afektacja]ж.afektacja
рос. аффектация (латин. affectatio, від affecto- удаю, прикидаюсь) — неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.
афекта́ція (лат. affectatio, від affecto – удаю, прикидаюсь) неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.
афектація; ж. (лат., від удаю, прикидаюсь) неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.
Афекта́ція:— неприродність, штучність у мові й поведінці [30]
-ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові.
Affectation; перен. pretension
Афекта́ція, -ції, -цією; -та́ції; -цій
Бажання; вимога, прохання
неприродне збудження, сил. екзальтація.
афекта́ція іменник жіночого роду
аффектация