Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУК... смотреть
зроби́ти ви́шкварки з кого. Суворо покарати кого-небудь. От князь і розлютувавсь: — Ти,— каже,— усіх вилічував, а моєї дочки не хочеш? От тобі строку одні сутки (одна доба). Як не виженеш чорта, то я з тебе зроблю вишкварки (О. Стороженко). зроби́ти з лемеша́ шва́йку (пшик). Досягти мізерних результатів при великих можливостях, затратах. (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); Зробив з лемеша пшик (Укр.. присл..). зроби́ти люди́ну з кого. Допомогти кому-небудь зайняти певне становище в суспільстві, навчити чомусь, виховати когось. Йону-бессарабця Хаєцький взяв до себе в їздові, пообіцявши “зробити з нього людину” (О. Гончар); Аби він був одружений на одній з його дочок — навчився б усьому любісінько. О, доньки його хоч з кого зроблять людину (М. Стельмах). зроби́ти ю́шку з кого. Жорстоко розправитися з кимось, знищити когось. І тепер Левко, більше, ніж будь-коли, крутився на людях, дослухався до всяких чуток про землю, обростав гуртком своїх однодумців і похмуро твердив своє: — Зробимо з панів юшку (М. Стельмах). (і) кро́ку не (могти́) ступи́ти (зроби́ти). 1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Бути безпорадним, безініціативним, нерішучим і т. ін. Незабаром став я його (отамана) правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (З. Тулуб). прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка). роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі. Виявляти подив, здивування. Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми.. намагалися “не помічати”. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусанна зробила великі очі (М. Коцюбинський). роби́ти / зроби́ти ви́гляд. Удавати що-небудь, прикидатися. У халаті голубому дамочка сиділа: То загляне у газету, То поп’є із фляги. Робить вигляд, що на Петю не зверта уваги (С. Олійник); Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); Сербин зробив вигляд, що в нього щось випало з рук, і хутко нахилився (Ю. Смолич). роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́). Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. (Граф:) Я не дивуюся нічому, бо вспів (встиг) переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий.); — І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю.— Ой, Єгоре, ти з мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян); — Навіщо ці збори, Борисе? — тихо спитав Данилюк. —Я не бачу потреби робити з мухи вола (Р. Іваничук); Поступово буря в ньому вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Ю. Збанацький); Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б бугая із мухи… (Л. Глібов). роби́ти / зроби́ти пого́ду. Вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним. Вдалі вирішення, найкращі проробки, навіть окремі машини одного конструктора нині погоди в авіації не роблять (З журналу); І хоч не перевелися ще.. прогульники, все-таки не вони роблять погоду (З газети); — Яким би не був голова колгоспу, без вас, люди, без ваших рук, душевності і великодушності він погоди не зробить (М. Стельмах). роби́ти / зроби́ти своє́ (ді́ло). Виконувати те, що належить, що потрібно, необхідно. Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Грицько Григоренко); // Діяти відповідно. Зусилля наших шістьох рук, щира робота Тайах і наша, горілка в роті й шлункові — зробили своє діло. Незнайомий остаточно прокинувся (Ю. Яновський). роби́ти / зроби́ти траге́дію з чого. Уявляти собі щось надто важким і безнадійним; безпідставно драматизувати щось. Десятки тисяч наших дівчат воюють, і не тільки в медсанбатах, а й на передовій, і не роблять з того трагедії (Л. Первомайський). роби́ти / зроби́ти честь. 1. чому. Бути чиєю-небудь прикрасою, гордістю. Видавались з маси співу такі чисті та дужі голоси, котрі зробили б честь сцені у великих театрах (І. Нечуй-Левицький); У нашому інституті вторік (торік) одкрили картинну галерею.. Навіть не підозрювали, яке багатство там лежить. Такі твори зроблять честь і столичному музеєві (Є. Гуцало). 2. кому. Позитивно характеризувати кого-небудь. — Такий погляд на виховання дітей робить вам честь,— сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький); Надзвичайна сумлінність у творчій роботі, напрочуд велика працьовитість, довіра до режисера робили честь талановитому російському акторові Бєлову (О. Довженко). 3. кому, чому. Виявляти повагу, пошану до кого-, чого-небудь. Уважав себе (співак) за найрозумнішого патріота.. Для того (тому), думав, що робить велику честь зборам своєю особою (Л. Мартович); Тепер же я маю тільки подякувати за честь, яку зр роби́ти / зроби́ти ду́рника (ду́рня) з кого. Ставити кого-небудь у ненормальне, смішне становище. Редактор пізнав жіночку, котра містифікувала його на полі, і розсердився. — І вам не совісно? Жарти жартами, а навіщо з людей дурників робити? (О. Бердник); — Що ти глузуєш? Що ти з мене дурника робиш? (З усн. мови). скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде). ще що ви́гадай (ви́думай, зроби́ і т. ін.). Уживається для вираження несхвалення, осуду або заперечення чого-небудь. — Сину! Що це з тобою сталося? Чого ти чепляєшся (чіпляєшся) до молоді ні за що ні про що? — Еге! Чепляєшся. Ще що, мамо, вигадайте (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
зроблю, зробиш; мн. зроблять; док. 1) перех. Виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що-н... смотреть
зроблю, зробиш; мн. зроблять; док. 1》 перех. Виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін.|| Приготувати їжу, виготовити напій.|| Створити що... смотреть
To make, to do; (виготовити) to manufacture, to fabricateзробити більше, ніж обіцяв — to do better than one's wordзробити висновок — to make a conclusi... смотреть
сделать; совершить, книжн. свершить (осуществить); устроить (организовать); поступить (о поведении); предпринять (приступить к осуществлению чего-н.); (вызвать - обычно) произвести, оказать зробити висновок — сделать вывод [заключение], заключить зробити вплив — оказать влияние зробити враження — произвести впечатление зробити непридатним — сделать непригодным (для чего); привести в негодность зробити послугу (кому) — оказать услугу (кому), услужить (кому) зробити приємність (кому) — доставить [сделать] удовольствие (кому) зробити честь — оказать честь зробити шкоду — причинить [нанести] вред [ущерб]... смотреть
Вилетить як ворона, а люди зроблять, як корова.Поговір стає щораз більший.Вилетить як шпак, а люде зроблять, як сак.Поговір чим дальше розходиться, тим... смотреть
док., (змайструвати) виробити, виготовити, створити; (здійснити) вдіяти, вчинити, утворити, витворити, виконати, ур. сподіяти, неґ. скоїти, (веселе) утнути; (кому) заподіяти; (|не|можливим) у|не|можливити, (|не|залежним) у|не|залежнити, (самостійним) усамостійнити, (різноманітним) урізноманітнити, (наочним) унаочнити.... смотреть
[zrobyty]дієсл.zrobić, oddaćзробити послугу — oddać przysługęзробити щеплення — zaszczepić
(-блю, -биш) док.; крим. 1. що. Вчинити злочин (як правило, крадіжку). БСРЖ, 531; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 326. 2. кого. Побити когось. БСРЖ, 531; ЯБМ, 2, 326. 3. кого. Убити когось. Ментів він зробив як кошенят і заспокоївся (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 531... смотреть
【完】 见 робити
Зроби́ти, зроблю́, зро́биш, -бить, -блять
зроби́ти дієслово доконаного виду
Выканаць
-блю, -биш zrobić, uczynić
Gjøre
Göra
Gøre
производить, совершать
ჩადენა, გაკეთება
выканаць
выканаць
здивуватися
удати , удавати
Зробити (робити) вигляд — удавати (удати), зробити крок — ступити крок, зробити ковток — ковтнути У поточному мовленні ми часто вживаємо дієслів робити, зробити з іменниками, забуваючи, що складну конструкцію можна замінити одним словом. Читаємо: «Він зробив вигляд, що не розуміє»; «Геркулес зробив крок назад»; «Це зробило неприємне враження на всіх присутніх», — а можна й слід було тут висловитись: «Він удав, що не розуміє»; «Геркулес ступив крок назад»; «Це прикро вразило всіх присутніх» або «Це справило прикре враження на всіх присутніх». В одному непоганому перекладі художнього твору з англійської мови читаємо: «Він зробив великий ковток і відчув, як рідина обволікає язик і він приємно німіє». Тут теж замість дієслова зробити й іменника треба послугуватись тільки дієсловом ковтати: «Бідна Леся, мабуть, добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху» (П. Куліш). Отож, перекладачеві слід було написати: «Він добре ковтнув...» Принагідно варто нагадати, що російський вислів одним глотком буде по-українському не одним ковтком, як часом пишуть і кажуть, — а відразу хильнув (вихилив), одним проковтом проковтнув. Таке надуживання без потреби дієсловом зробити надає тексту одноманітності й звужує наші лексично-виражальні можливості, тим самим збіднюючи мову викладу. Наслідуймо краще взірці нашої класики й традиції живого народного мовлення: «Рустем був трохи блідий, хоч удавав веселого» (М. Коцюбинський); «Не взивай її циганкою, бо будеш битий! — кричить уже Андрій, удаючи з себе ображеного» (С. Васильченко); «Молодих туляків незвичайно вразила краса Києва» (І. Нечуй-Левицький).... смотреть
заключать
leak information
підвезти візка кому; підкласти (підсунути, підставити) свиню кому; підвести підступ під кого; підставити [під ноги] стілець (стільця, стільчик) кому; п... смотреть
render inoperative
Вчинити харакірі
Вчинити харакірі
Прибрати
Прибрати