БАЛАБУХ

бала́бух 1. кул. спечений нашвидкуруч, часто невдалий, виріб із тіста; булочка (м, ср, ст): Мала прийти сусідка – пані Ева, – то я швиденько напартолила якихось балабухів, полила сметаною, і під горіхівку то досить файно з'їлося (Авторка); Замісила тіста та й на скору руку напекла балабухів, вже буде шось до чаю (Авторка)2. вул. стусан (ст)|| = буханец ◊ да́ти бала́бухів вул. набити, побити (ст)|| = вигаратати ◊ діста́ти бала́бухів вул. дістати стусанів (ст)|| = набрати як бідний в торбу ◊ набра́ти повний міх бала́бухів = діста́ти бала́бухів ◊ обірва́ти бала́бухів = діста́ти бала́бухів : В тім – я не пограбував пошти на Глибокій і не стріляв на Голуфка, от, посидів би, як ви кажете, тиждень-два, обірвав би пару балабухів і вийшов би на волю (Керницький)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

БАЛАГАН →← БАЛАБОЛКА

Смотреть что такое БАЛАБУХ в других словарях:

БАЛАБУХ

БАЛА́БУХ див. бала́буха.

БАЛАБУХ

див. хліб

БАЛАБУХ

тісто, що підійшло

T: 111