КОНЕЧНИЙ

коне́чний обов'язковий, неодмінний (ст): Дуже то симпатичний на́рід був, ті наші “бойки”. Тому я вважав конечним про них згадати. Стрічав я їх пізніше у Відні і в Ґрацу, де у своїх у́браннях з кошами ходили по помешканнях і продавали товари. Люди в них купували, бо навіть там, на чужині, уважали їх солідними купцями, що мали тільки добірний товар. Коли не помилюся, то п'яного бойка за його торговим столом я не бачив (Шухевич)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

КОНЕЧНО →← КОНДУКТОР

Смотреть что такое КОНЕЧНИЙ в других словарях:

КОНЕЧНИЙ

НАСТІ́ЙНИЙ (про потребу, необхідність і т. ін. — дуже потрібний, життєво необхідний), НАГА́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, НАСУ́ЩНИЙ книжн., П... смотреть

КОНЕЧНИЙ

КОНЕ́ЧНИЙ, а, е, заст.Конче потрібний; обов'язковий, неодмінний.Праця – се не тілько твердий обов'язок чоловіка, але прямо условина [умова] його життя,... смотреть

КОНЕЧНИЙ

Коне́чний.1. Нагальний, пекучий, необхідний (про потреби, завдання, тощо). Згадане рішене скарбової адміністрацій подав виділ краєвий всім виділам повітовим до відомости з порученєм звернути увагу громад на конечну потребу, щоби властителі ґрунтів у власнім інтересі відповіли, як належить, обов’язкови згаданих донесень (Б., 1895, 20, 1). 2. Необхідний, потрібний для чогось, когось, обов’язковий. Здогади - се конечні кроки при вишукуваню чогось певного, і майже все те, що тепер зветь ся теориєю (наукою), було колись гіпотезою (здогадом) (Канюк, 1911, 49) // пол. konieczny - необхідний, обов’язковий.... смотреть