БАТЯРЧУК

батярчу́к вуличник, розбишака (ст): А той жлоб його тягне за маринарку і на цілу вулицю кричить: “Ти, сволоч націоналістична, куда сі прьош?” І Місько знав, що то перекинчик. Бо цей міліціонер – то був той самий батярчук із Рясної, що кожного дня приходив на Бернардинську площу, ставав коло костела Бернардинів і вдавав сліпого жебрака (Тарнавський З.); Підсвідомо, інтуїтивно відчували свою приналежність до народу, з якого вийшли. Бо це були ті, раніш погорджувані чужими, а часто також своїми, львівські “батярчуки”, що в їхніх жилах плила українська кров (Загачевський)|| = батяр

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

БАХОР →← БАТЯРУСИК

T: 97