МУНДУРОК
мунду́рок шк. форма (гімназійна)(ст): Я вже виріс був із свого гімназійного, ще з польських часів, “мундурку”, тож я купив на Кракіданах на щоденний вжиток сиву блюзу, яка була трохи завелика на мене, то я мусів її власноручно підгинати (Микула)
Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
МУР →← МУНДУРОВИЙ