Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, слов... смотреть
НАМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАМО́ВИТИ, влю, виш; мн. намо́влять; док.1. кого і без прям. дод. Переконувати кого-небудь у чомусь, умовляти кого-небуд... смотреть
-яю, -яєш, недок., намовити, -влю, -виш; мн. намовлять; док. 1) перех., з інфін. Переконувати кого-небудь у чомусь, умовляти кого-небудь робити щось. ... смотреть
-яю, -яєш, недок. , намовити, -влю, -виш; мн. намовлять; док. 1》 перех. , з інфін. Переконувати кого-небудь у чомусь, умовляти кого-небудь робити що... смотреть
недок. намовляти, док. намовити1) (підмовляти) to instigate, to induce, to set on2) (зводити наклеп) to slander3) (умовляти) to persuade; (недок. тж.) ... смотреть
умовляти; (до чого) схиляти, підмовляти, настроювати, настренчувати, підбурювати, підбивати, підштрикувати, під'юджувати, наштовхувати, підцьковувати, нашпиговувати, о. підсипати перцю, підкладати дров, піддавати олії; (на кого) наговорювати, зводити наклеп; ЕТН. накликати .... смотреть
(до вчинення злочину) abet, art, encourage, foment, impel, incite, incline, induce, instigate, prod, spur, suborn, tar on, tempt, urge, work up
несов. - намовляти, сов. - намовити подговаривать, подговорить; подстрекать, подстрекнуть; (убеждать) уговаривать, уговорить
【未】1) 教唆, 怂恿, 唆使2) 劝说同意, 说服
див. ганьбити; підбурювати
(умовляючи, переконувати) підмовляти, підговорювати, нараджувати.
Намовля́ти, -вля́ю, -вля́єш
намовля́ти дієслово недоконаного виду
-яю, -яєш namawiać
incite to crime, solicit in a crime
instigate the killing