Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
ПОКІ́ЙНИК (чоловік, який помер), ПОКІ́ЙНИЙ, НЕБІ́ЖЧИК, МЕ́РТВИЙ, ПОМЕ́РЛИЙ, УМЕ́РЛИЙ (ВМЕ́РЛИЙ), МЕ́РЛИЙ розм.; МРЕЦЬ, МЕРТВЯ́К, МЕРТВЕ́ЦЬ рідше, ТІ́ЛО... смотреть
НЕБІ́ЖЧИК, а, ч.1. Померла людина; покійник.Панталаха впав лицем до помоста і, розтріскавши собі голову, відразу став небіжчиком (І. Франко);Кумиш, як ... смотреть
Кожен небіжчик добрий.Вдова все споминає свого першого чоловіка, що він був найліпший.Ой умер мій небіжчик, а я свою журбу в горщик, черепочком накрила... смотреть
-а, ч. 1) Померла людина; покійник. || перев. у прикладці, розм. Про померлу людину. 2) заст. Бідолаха.
Особа, над тілом якої здійснюють поховальні обряди та заупокійні богослужіння, а також ім'я якої згадують при поминанні; померлий ім. ; новоспочилий ім. ; заст. усопший ім.... смотреть
імен. чол. роду, жив.покойник
[nebiżczyk]ч.nieboszczyk
-а, ч. 1》 Померла людина; покійник.|| перев. у прикладці, розм. Про померлу людину.2》 заст. Бідолаха.
【阳】 死人, 死者; 已故的人, 亡者
покійник, як ім. померлий, покійний; ЗСТ. бідолаха; пор. МЕРТВЯК.
Dead man; the late, the deceased, defunct
Небі́жчик, -ка; -чики, -ків
dead man, deceased, defunct, (ім.) departed
небі́жчик іменник чоловічого роду, істота
Нябожчык
Avdød
Avdöd
Afdød
покойник, покойный
-а m nieboszczyk
небіжчик, -а
გარდაცვლილი
покійник
нябожчык
нябожчык