БЕЗЧЕЛЬНИК

БЕЗЧЕЛЬНИК

БЕЗЧЕ́ЛЬНИК, а, ч., діал.Безсоромник, нахаба.Як забачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця .. – Ти, безчельнику... ти, проява... (Марко Вов... смотреть

БЕЗЧЕЛЬНИК

імен. чол. роду

ALOOFNESS

CHAETOGNATHS

TEERSCHICHTEN

WHIPPING OF DRILL PIPES

В ЛИНИЮ

КИЛЬБЛОК

СПЛЬОВУВАТИ

ХЕМИЛЮМИНЕСЦЕНЦИЯ

ХИНОЛИН

ЦОБЦОБЕ

REBUS SIC STANTIBUS