ПОЛУЧИ́ТИ див. получа́ти.ПОЛУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що і без прям. дод., розм.Влучити в ціль.Стрілець уміє .. добре получити – вцілити звіря [звір... смотреть
I получ`итидив. получати. II пол`учити-чу, -чиш, док., перех. і неперех., розм. Влучити в ціль.
I получ`итидив. получати.II пол`учити-чу, -чиш, док. , перех. і неперех. , розм. Влучити в ціль.
полу́чити дієслово доконаного виду поцілити розм. получи́ти дієслово доконаного виду поєднати діал.