ДОРУЧА́ТИ кому (виконання чогось), ПОКЛАДА́ТИ на кого, ПРИРУЧА́ТИ розм., ПОРУЧА́ТИ розм., ПРИПОРУЧА́ТИ заст.; ДОВІРЯ́ТИ, ПОВІРЯ́ТИ (ПОВІ́РЮВАТИ рідше) ... смотреть
ПОРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., що, також з інфін., рідко.Покладати на когось виконання чого-небудь; доручати.– Що вам, п... смотреть
Поруча́ти. Рекомендувати. Перша буковиньска рафінерия спірітусу, фабрикация руму і лікерів “С. Рудіх. Радівці" поручає свої знамениті стрітуози, руми і лікери в бочках і фляшках, також як спеціяльність - столову горівку і ручить, що вона є чиста і без осаду по найдешевших цінах (Товариш, 1908, 303, рекл.); Доставці для буковиньского зв’язку урядників Мінцер і Шехтер поручають свій богато асортований склад осінних і зимових артикулів: капелюхи з льодену, фільцу і плішу (Б., 1909, рекл.); Черновецкий кружок “Жіночої Громади " поручає ласкавим зглядам П. Т. Публики свою першу на Буковині україньску Робітню дамских суконь, костіюмів і біля в Чернівцях, в “Народнім Домі", ул. Петровича ч. 2. 1 пов[ерх] (Б., 1909, рекл)// порівн. пол. porzęczać - ручатися; рос. поручать - рекомендувати, ручатися.... смотреть
-аю, -аєш, недок., поручити, -ручу, -ручиш, док., перех., також з інфін., рідко. Покладати на когось виконання чого-небудь; доручати. || Покладати на ... смотреть
-аю, -аєш, недок. , поручити, -ручу, -ручиш, док. , перех. , також з інфін. , рідко.Покладати на когось виконання чого-небудь; доручати.|| Покладати ... смотреть
Доручати, доручити, подоручати, припоручати, припоручити, поприпоручати, приручати, приручити
поруча́ти дієслово недоконаного виду рідко