ПІГНАТИ

пігна́ти побігти (ст): І мої хпопаки десь пігнали, хто знає куди (Лисяк)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

ПІД →← ПІВФУТЕРКО

Смотреть что такое ПІГНАТИ в других словарях:

ПІГНАТИ

ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ... смотреть

ПІГНАТИ

ПІГНА́ТИ, пожену́, пожене́ш, док., діал.1. кого, що. Погнати.– Чому вони його до школи не давали? – подумав собі Гриць і пігнав гуси на толоку (І. Фран... смотреть

ПІГНАТИ

пожену, поженеш, док., діал. 1) перех. Погнати. || Загнати. 2) неперех. Погнатися. || Швидко піти або побігти.

ПІГНАТИ

пожену, поженеш, док. , діал. 1》 перех. Погнати.|| Загнати.2》 неперех. Погнатися.|| Швидко піти або побігти.

ПІГНАТИ

Пігнати гл. = Погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 158.... смотреть

ПІГНАТИ

пігна́ти дієслово доконаного виду погнати; погнатися діал.

T: 148