СВІРК

свірк (сьвірк) психічно хворий чоловік; розумово обмежений чоловік (ср, ст)||- вар'ят◊ діста́ти сьві́рка збожеволіти, ошаліти (ст)||— засвіркувати ◊ ма́ти сьві́рка бути несповна розуму, божевільним, дурнуватим (ст)|| = мати бзіка ◊ мі́ньця-сьвірк вул., знев., ірон. дивакувата жінка; дивачка (ст)||міхаліньця