Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»
БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМ... смотреть
БРЕХУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм.1. Зменш. до бреху́н.[Лучицька:] Кого це ви, няню, допіру виганяли та ще й брехунцем налаяли? (М. Старицький);[Романюк:] Тре... смотреть
1 (-нця) ч.; крим., мол.; жарт. Радіо. Зранку й увечері "брехунець" грав новий гімн, створений відомим гімнотворцем сучасності (І. Павлюк Біографія дерева). ПСУМС, 9; СЖЗ, 20. 2 (-нця) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. - Не обманюй, будь ласка. Бо я тобі зараз його відкушу. - Кого? - запитую я. - Брехунця, - каже Рита (В. Шкляр, Елементал).... смотреть
-нця, ч., розм. 1) Зменш. до брехун. 2) заст., ірон. Адвокат. 3) розм. Невеликий дворовий песик.
імен. чол. роду, жив.зменш. до брехунлгунишка
-нця, ч. , розм. 1》 Зменш. до брехун.2》 заст. , ірон. Адвокат.3》 розм. Невеликий дворовий песик.
брехуне́ць іменник чоловічого роду, істота брехун - про людину розм.
Брехуне́ць, -нця́, -нце́ві, -нцю́! -хунці́, -нці́в
див. брехливий
брехунець, -нця