БУБНИТИ

бу́бни́ти 1. невиразно говорити; бубоніти (м, ср)||белендіти2. шк. заучувати напам'ять; зазубрювати (ст): Декотрі з них цілі послідні ферії стратили на тім, що “бубнили” чи там “кували” до матури (Шухевич)||кувати, кути

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

БУБОН →← БУБЕН

Смотреть что такое БУБНИТИ в других словарях:

БУБНИТИ

СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТ... смотреть

БУБНИТИ

БУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок.1. Грати на бубні.– Що се? Хто се бубнить? – загомоніли вони [люди] (І. Франко);Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубн... смотреть