ТРАСКАТИ

тра́скати (тріскати) 1. гримати (дверима)(Лучук) (ср): Ти диви, фуркнула і траснула дверима, а видавалося, що така файна і ґречна кобіта. Як то можна помилятися в людях (Авторка)2. вул. удавати (ср, ст): Та шо ти з себе траскаєш, ти, фраєр в помпках (Авторка) ◊ тра́скати (тріскати) вар'я́та удавати такого, який нічого не розуміє, не знає; удавати дурника (м, ср, ст)|| = грати вар'ята ◊ тра́скати па́на → "пан" ◊ тра́скати фу́ня = тра́скати вар'я́та 3. знев. багато і швидко говорити (ст)