БУЦАТИ

бу́цати (бу́цяти) ударяти чолом у чоло іншої особи (м, ср, ст): Такий маленький, сухенький, а як буцнув мене, то мені аж свічки в очах стали (Авторка)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

БУЦАТИСЯ →← БУЦІМТО

Смотреть что такое БУЦАТИ в других словарях:

БУЦАТИ

БУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без дод.Бити, колоти рогами.По цвілому закопові все ще бродив апатичний цап і буцав рогами чорну тінь (П. Панч);//... смотреть

БУЦАТИ

БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. —... смотреть

БУЦАТИ

-аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. Бити, колоти рогами (звичайно про барана).

БУЦАТИ

-аю, -аєш, недок. , перех. і без додатка.Бити, колоти рогами (звичайно про барана).

БУЦАТИ

див. бити; колоти

БУЦАТИ

【未】 碰撞, 撞击

БУЦАТИ

(рогами) бити, колоти; буцькати; пор. ВИТИ.

БУЦАТИ

To butt, to bunt

БУЦАТИ

бу́цати дієслово недоконаного виду

БУЦАТИ

რქენა

T: 103