БІБУЛКА

бібу́лка 1. → "бібула" 12. = бібу́ла 2: Часто зі села приходили до баби жінки по ріжні поради або сходилися разом робити до церкви квіти. Справжні архитвори виходили з бібулки, паперу і позлітки (Криницька); При такій зворушливій оказії потрапляв теж доволі спритно встромити панночці “ґрипса” з тоненької цигаретної бібулки (Керницький) ◊ завива́ти в бібу́лку приховувати справжній зміст, правду; завуальовувати (ст): Та ті пані в тих наших сальонах все завивають в бібулку, не люблю туди ходити. Краще десь з добрим товариством податися на прогульку (Авторка)