БІДАЧИ́СЬКО, а, ч., розм.Те саме, що бідола́ха.І даремно він [поет], бідачисько, безсонними ночами числив зорі і вчився читати (І. Франко);Мали свої за... смотреть
імен. чол. роду, жив.
[bidaczys'ko]с.biedaczysko
див. бідний
бідачи́сько іменник чоловічого роду, істота розм.