ШТУБАК

штуба́к 1. шк. першокласник (перев. у гімназії)(ст): Як була прибрана та заля, цього я не бачив, бо “штубаків” з першої кляси там не допускали, і їх на прийнятті не було (Шухевич)||штубачок2. шк. учень початкових класів (ст): Бачиш, сину, на вступі я мусів би познайомити тебе з деякими деталями любовної матерії, про які тобі, зрештою, як штубакові з шостої нормальної, і не треба багато знати (Керницький) 3. ірон. дитина (ст) 4. → "штурпак" (ср, ст)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

ШТУБАКУВАТИЙ →← ШТУБА

Смотреть что такое ШТУБАК в других словарях:

ШТУБАК

ШТУБА́К, а́, ч., діал.Учень нижчих класів гімназії.Але дядько вхопив його за полу: “Гов! А то куди, мій пане?” “Я не штубак. Обижати [ображати] себе не... смотреть

ШТУБАК

див. штуб.

ШТУБАК

див. штуб.

T: 345