ВБИРАТИ

вбира́ти 1. одягати (м, ср, ст): Вбирай маринарку, бо надворі дуже зимно (Авторка)2. прикрашати (перев. новорічну ялинку)(м, ср, ст)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

ВБИТИ →← ВБИВНИК

Смотреть что такое ВБИРАТИ в других словарях:

ВБИРАТИ

I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ ... смотреть

ВБИРАТИ

ВБИРА́ТИ¹ (УБИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІБРА́ТИ (УВІБРА́ТИ), ВБРА́ТИ (УБРА́ТИ), вберу́, вбере́ш, док.1. що. Утягувати в себе, поглинати.Асфальтова п... смотреть

ВБИРАТИ

(аж) вбира́ти / бра́ти (в се́бе) о́чі (о́ко). Вабити своєю красою, яскравістю барв, кольорів і т. ін. Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній); Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський); Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер); Всі вони (хусточки) красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач); Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко); Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький). о́чі відбира́ти. Привіз Петро “одно ліжко з бази, сітка панцерна, бильця з нікелю... все з нікелю, очі одбирає (З газети). вбира́ти (втя́гувати) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти) го́лову в пле́чі. Знітитися від чого-небудь (від страху, сорому тощо). Геть всі люди подуріли. То було стилем. І так само було стилем нишкнути, втягувати голову в плечі і чекати, як віл обуха, грому з ясного неба на свою голову (І. Багряний); Наказ німецького коменданта був вислуханий при повній тиші. Навіть ліве крило не ворушилося, а стояло, увібравши голову в плечі (Григорій Тютюнник); Сльоза, увібравши голову в гострі плечі, ніби переляканий заєць, уже ввірився ногам (П. Панч); — Полозенко втяг голову в плечі, немов слимак у власну мушлю, і вже мовчки слухав суперечки про природу (І. Цюпа). вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом) що. Оглядаючи, сприймати, запам’ятовувати бачене. Хлопчина жадібно вбирав очима все, що лиш було круг нього (В. Бичко); Поки я вбираю в очі корінці книг, до мене підходять і дядько Себастіян, і завідуючий бібліотекою (М. Стельмах); Дорошенко вбирає поглядом простір лиману (О. Гончар). всмо́ктувати (всиса́ти) / всмокта́ти (ввісса́ти) з молоко́м ма́тері що. Засвоювати щось з дитинства. Більшість їх (дівчат) вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський); Цілком природно звучать пісні сина коваля (І. Франка), який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський). вбира́ти в се́бе (всо́тувати) з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність” (З газети).... смотреть

ВБИРАТИ

I (убирати), -аю, -аєш, недок., ввібрати (увібрати) і вбрати (убрати), вберу, вбереш, док., перех.1) Втягати щось усередину, насичуватися чим-небудь. ... смотреть

ВБИРАТИ

I (убирати), -аю, -аєш, недок. , ввібрати (увібрати) і вбрати (убрати), вберу, вбереш, док. , перех. 1》 Втягати щось усередину, насичуватися чим-небуд... смотреть

ВБИРАТИ

I док. вбрати(одягати, прикрашати) див. убирати III док. ввібрати, вбрати(всмоктувати, поглинати) to absorb, to soak up (in); to take up (in); to suck ... смотреть

ВБИРАТИ

I【未】1) 给…穿衣; 给…穿上盛装; 给…乔装打扮2) 修饰, 装饰, 点缀II【未】1) 吸收, 吸取, 吸入, 吮吸2) 吞没

ВБИРАТИ

I несов. - вбирати, убирати, сов. - вбрати, ввібрати, убрати, увібрати (во что) вбирать, вобрать; впитывать, впитать; реже всасывать, всосать; поглощать, поглотить; впивать, впить II см. убирати I... смотреть

ВБИРАТИ

вбира́ти 1 дієслово недоконаного виду втягати всередину, насичуватися чимсь вбира́ти 2 дієслово недоконаного виду одягати когось

ВБИРАТИ

ОДЯГАТИ, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. з. строїти; (чим) прикрашати; (чоботи) взувати; п! ЧЕПУРИТИ.

ВБИРАТИ

Вбира́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є

T: 133